Він знімався в українських стрічках «Черговий лікар», «Реальна містика», «Жіночій лікар», брав участь в міжнародних проєктах, і майже десять років керував дитячим театром, який неодноразово ставав лауреатом міжнародних конкурсів та фестивалів.
Нині Володимир швидше реагує на свій позивний «Космос», ніж на ім’я, адже тепер 51-річний чоловік носить український однострій — попри вік, попри відсутність бойового досвіду…
Поки його підрозділ перебуває на відновленні, кореспондентка АрміяInform поспілкувалась з українським митцем Володимиром Шамшуриним.
— Коли постало питання вибору псевдо, у підрозділі вже були і «Маестро», і «Артист». Але я зупинився на «Космосі» — це як згадка про мікрорайон «Космічний» у Запоріжжі, де я провів дитинство, — розповідає актор в перші хвилини знайомства.
Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Та додає, що люди мистецтва трохи дивні для оточуючих, нібито прибули в цей світ «з космосу».
Велика навала московитів почалася для Володимира з дзвінка від товариша — обстрілюють Салтівку (мікрорайон Харкова. — Авт.), на вулицях відбувається жах. Чоловік згадує — зволікати не став, 25 лютого 2022 року пішов до найближчого ТЦК та СП.
— Коли оформив документи, навіть не глянув туди, будучи впевненим, що потрапив в ТрО, бо бойового ж досвіду не мав. Думав, що буду окопи рити, снаряди підвозити.
Про те, що він тепер військовослужбовець Нацгвардії, «Космос» дізнався випадково — на п’ятий день служби, перебуваючи під ворожим обстрілом, коли його підрозділ відбивав першу атаку окупантів поблизу Харкова — Володимир розповідає про цей епізод зі щирою усмішкою.
Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Згадує воїн свої емоції під час перших боїв. Йому вдається передати їх так, як можуть лише митці:
— З одного боку це тваринний страх, почуття самозбереження поглядом мимоволі шукаєш місце, де сховатися, куди заритися. Але в той же час — просинається сила волі, наша українська впертість: ти врешті-решт вирішуєш битися до останнього…
Чоловік розповідає, що часом здавалося, що українська земля стала суцільним пеклом — це кінець, з цього лісу вже не вийдеш, це останній день твого життя:
— Але повертаєшся. Хтось поруч гине, а ти повертаєшся. І постійно обмірковуєш — як воно працює? І відповіді знайти не можеш…
11 місяців підрозділ «Космоса» боронив ділянку фронту під Кремінною. Вони перші заходили до Серебрянського лісу. Упродовж трьох наступних місяців просувалися до стратегічно-важливої траси на Луганщині, виборюючи кожен метр кров’ю і потом.
Бої в тій місцині чоловік порівнює з перетягуванням каната: сьогодні — ініціатива на боці підрозділів Сил оборони, завтра — росіяни вдарять з новою силою і змусять відійти із зайнятих позиції. Наступного дня обстановка знову змінюється…
Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Наступна ротація «Космоса» минула під Бахмутом. Його підрозділ бився за Кліщіївку. Озлоблений попередніми невдачами ворог не давав підійти до позицій, не давав обладнати окопи — «крив» з усього, що мав на озброєнні. Так і доводилося ховатися по «норах», які були вириті ще росіянами.
Армієць розповідає, що особливо дошкуляли ворожі FPV-дрони, яких було в небі Донеччини сотні, і міномети, які працювали безперестанку:
— Орки ставили їх штук по п’ять в одному місці — поки один заряджається, другий стріляє. І так тривало годинами. І навіть штурмувати не намагалися — просто використовували тактику «випаленої землі».
Але попри переважаючі сили противника, українські підрозділи постійно намагалися вибити окупантів із селища. Кілька разів рота «Космоса» виходила на штурм — хлопці поверталися пораненими, багато хто поліг на тому шматочку української землі, але бойове завдання вони виконали — Кліщіївка і досі перебуває під контролем українських сил.
Фото: Оксана Іванець / АрміяInform
Навіть у найскладніших боях Володимир не забуває про мистецтво — на бойові виходи чоловік бере камеру GoPro і фільмує все, що відбувається навколо — як для історії, так і для Гаазького суду, де обов’язково судитимуть посіпак путінського режиму.
У співпраці з неформальним кінообʼєднанням Babylonʼ13 було створено проєкт «Війна-ненажера». Він екранізує короткі літературні твори українських авторів та авторок, які захищають незалежність України зі зброєю в руках.
Зокрема, «Космос» став одним із героїв проєкту Portrait of Nowness українського режисера Юрія Речинського. Він зафільмував один день із життя військових 5-ї Слобожанської бригади НГУ. Наразі проєкт перебуває на стадії виробництва.
А після перемоги чоловік мріє повернутися до акторства. А також стати режисером власної стрічки, де війна буде показана такою, як вона є — без брехні і прикрас, а героями будуть його побратими.
Оксана Іванець
Кореспондент АрміяInform